mischko (mischko) wrote,
mischko
mischko

Різдвяний ринок в Аахені.

Ідея поїхати в Німеччину на різдвяний ринок жевріла давно. Колись, ще в далекому 2008-му році, коли ми з дружиною на 10 днів приїжджали провідати в Нідерланди наших кумів вдалось на один день вирватись до Кельну. Ми не планували потрапити на якусь різдвяну двіжуху, просто так вийшло. Нам сподобалось і ми почали планувати щось таке і на цю зиму. Варіантів було багато, але хотілось щоб і дорога подешевше, і проживання в межах певного бюджету. Тож вирішили замість літаком кудись на південь Бундесу податись до ближньої до нас Північної Рейн-Вестфалії.



Їхали місцевим "Інтерсіті" до Херлену, де за короткий час треба було купити квитки на щогодинну електричку до Герцогенрату - прикордонного містечка та передмістя Аахену де нас чекав забуканий готель. Я трохи затупив і не купив квиток на цей потяг заздалегідь, навіть не пам'ятаю, чому. В останній момент біля залізничних апаратів була така велика черга, що я пішов в касу і купив собі квиток там, переплативши 7.60 євро (практично вартість квитків на нас). Зате отримав знижку на голландську частину шляху за своїм абонементом. Три нідерландські станції після Херлену обслуговує локальна дочка Дойче Бану - Euregiobahn. Звичайна собі одноповерхова європейська електричка:


Вокзал в Герцогенраті, місцеві пацанчики (навіть попозували) і логотип вокзалу. В дизайні логотипу використано прапори Нідерландів і Німеччини, бо цей регіон утворений містами Керкраде-Герцогенрат зберігає певною мірою локальну ідентичність, про яку я вже згадував в дописі про лімбурзьку мову: http://mischko.livejournal.com/99855.html Тільки тут її називають ріпуарською.


Про сам Герцогенрат багато не скажеш - містечко маленьке і мало цікаве з точки зору туризму, сусіднє голландське Керкраде значно ціквіше: з Німеччини було видно абатство на горі на голландській стороні. Але мотельний бізнес тут є - він розрахований на гостей Аахена до якого 17хв на електричці. Ось така скульптура привернула там нашу увагу:


Масивна дура аахенського вокзалу:


Похідні Ворота (Marschiertor) - один з залишків старовинного міського муру вільного імперського міста Аахену. Збудовані в 1257-1300 роках. Свого часу там була студентська общага, мотель, квартирувавсь Гітлерюгенд.


На вікіпедії є кращі фото, я тоді не зміг зробити гарного знімку, здається, вони були на реконструкції. Вхід в місто:


Ринків в місті було декілька, один з них прямо під Аахенським собором. Закладений за наказом Карла Великого, собор став свого роду "градообразующим предприятием" і дав місту його французьку назву - Aix-la-Chapelle.


Зверніть увагу - центральна, так звана "імператорська капела" збудована у візантійському стилі - це ж ще було до розколу християнства на східну і західну гілки. Король диких франків як і наші князі рівнялись на Візантійську Імперію в усьому. Освятив собор папа Лев ІІІ. Вид з міської ратуші:


Вхід до собору:


Візантійський стиль стає все більш очевидним всередині:


Правда схоже на православну церкву:




Мені подобається синьо-золота кольорова гама:




Мармуровий трон, на якому був похований Карл Великий і який до середини XVI сторіччя слугував германським королям. Їх коронували в Аахені:


Сама труна з імператором кілька разів відкривалась його наступниками і зрештою зараз знаходиться в ризниці храму.


Крім собору в місті ще є міська ратуша початку XIV сторіччя:


Вид збоку:


В ній якраз німецькі королі і коронувались. Зараз там виставлені королівські дорогоцінності Карла Великого. Серед них є шабля, про яку написано, що вона з північного Причорномор'я. І справді, шабля на вигляд як козацька:


А ще на стінах фрески з легендарними сценами з життя імператора. Хрещення підданих з елементами повалення поганського ідола, ми це теж проходили, тільки на 200 років пізніше:


Оригінальна середньовічна металева статуя (на площі зараз знаходиться її копія). Тут їй тепліше:


Батальні сцени:




Повсюди оцей символ - підпис, чи як би зараз сказали "логотип" Карла Великого:


Нам пощастило - одна з охоронців ратуші виявилась з Донецька і нас пустили в їхній туалет, який знаходиться на ще не до кінця відреставрованій частині ратуші. Реальне таке підземелля, але з ліфтом і туалетом для інвалідів :-)

Ратуша вночі на фоні символу різдвяного ринку - пряника у формі хлопця:


З розваг - глінтвейн, сосиски, жива музика і співи. Причому були і досить якісні речі з Бітлз, які співала вся площа:


Атмосфера чудова, от тільки снігу тієї зими було мало. Перший день він ще тримавсь, але дрібні дощі його змили. Різдво без снігу - це не наш метод. Але все одно нам сподобалось провести в Німеччині 2 дні і потрапити в місця, звідки починалась історія Німеччини і західної Європи.
Tags: deutsch, Німеччина, відпочинок, гроші, подорожі
Subscribe

  • Познань (Польща)

    В Познань ми потрапили 1 вересня, якраз в річницю початку Другої Світової війни. Цю дату тут добре пам'ятають і вшановують. Ось парад: Парад…

  • Вроцлав (Польща)

    Світлина для привертання уваги: Щось не вдається вести цей щоденник саме в режимі щоденника. Бо до Польщі ми літали ще наприкінці минулого літа.…

  • Я на Майдані (грудень 2013).

    Моя фірма мала офіс в Україні. Невеличкий, його і офісом назвати важко, скоріше команда - 4 чоловіки. Ми з ними контактували, бо наші проекти…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 1 comment