Tags: гроші

Arafatka

За кордон - на трамваї!

Я вже писав про нашу мандрівку найдовшим у світі трамвайним маршрутом. Цього разу ще одна майже унікальна трамвайна подорож: за кордон. На даний момент в світі існує два інтернаціональних трамвайних маршрути: один між німецьким Заарбрюкеном і Францією, до нього ми ще доберемся. А сьогодні - маршрут номер 10 між швейцарським Базелем і швейцарським таки Родерсдорфом із зупинкою у французькому селі Леймен (історична область Ельзас).

Колись це була залізнична лінія тому у трамвайної зупинки є вокзал як у залізничної станції:


Collapse )
Arafatka

Цюрих (Швейцарія)

Як я вже згадував у минулому дописі, ціни на залізничні перевезення в Швейцарії нагадують ціни на авіаційні перевезення в Україні. В планах нашої мандрівки було ще відвідати найбільше місто країни - Цюрих, але закрадались сумніви, чи варто витрачати під це діло стільки грошей (квиток туди-назад за людину в районі 56 євро). Врешті-решт вирішили поїхати і не прогадали: Цюрих виявивсь дуже гарним містом. Це стало зрозуміло ще не вокзалі. Вікітревел стверджує, що вокзал Цюриха - найбільший за кількістю прибуттів та відправлень потягів на день в світі. Але я вже десь читав таке і про Grand Central Terminal у Нью-Йорку і, здається, про головний вокзал у Берліні. Якби воно не було - вокзал справді величезний:


Collapse )
Arafatka

Федеральне місто Берн (Швейцарія)

Швейцарія, як свого часу і Нідерланди пройшла через конфедеративний етап розвитку. Зараз це федерація, але про той період не забуто. До сьогодні офіційна назва держави латиною Confoederatio Helvetica - звідси і домен .ch і поширене скорочення назви до CH. До речі, латина не є офіційною мовою в Швейцарії, в цьому вона схожа на Південну Африку, доменне ім'я якої .za - але на жодній з офіційних мов ПАР її назва так не скорочується. Насправді це колоніальний спадок - від нідерландського Zuid-Afrika (африкансом буде Suid-Afrika). Ще одна історична паралель - федеративний устрій швейцарці скопіювали з США в 1848 році. В кого скопіювали федеративний устрій американці - я вже писав.

На згадку про конфедеративний устрій столиці у Швейцарії "нема". Є федеральне місто - Берн. Обрали його, тому що в однойменному кантоні крім німецькомовних живуть ще й французькомовні швейцарці, ну і крім того ближче до Франції. Як тут не згадати столиці інших федерацій створені на догоду франкофонам (Брюссель, Оттава) - ну от так і Берн. Туди ми і вирішили поїхати з Базелю на потязі. Ціна квитка здивувала навіть нас, звичних до голландських цін. Отже - між Базелем і Берном - десь 75 км. Потяг долав цю відстань трошки менше, ніж за годину з однією проміжною зупинкою. Знаєте, скільки коштував квиток туди-назад? 78 швейцарських франків на людину. Це десь 64 євро, якщо купувати квитка в автоматі залізниць (приймає Маестро, показує ціну в євро). Ми прозріли. І при цьому ніякої дешевшої опції для людини, яка збирається побути в країні 3 дні в інтернеті я не знайшов. Мінімальні ціни, які вказує сайт SBB-CFF-FFS треба множити на 2, бо це за наявності пільгового абонементу, який і сам коштує більше 100 франків. darynochka, я десь затупив? Туди був звичайний собі міжміський потяг, як у Бельгії. Тішить, що хоч назад їхав на ICE-3

Але досить про гроші - Берн їх однозначно вартий:


Collapse )
Arafatka

Базель (Швейцарія)

Навіть не знаю, чому ми вирішили поїхати подивитись Швейцарію. Сам не можу пригадати як так сталось, мабуть, хотів подивитись на країну, де все ще дорожче, ніж в Амстердамі (таких країн не так вже й багато). Забукали квитки на сайті мого улюбленого лоукосту easyJet. Я вже писав, як мені подобається юзабіліті їхнього сайту: http://mischko.livejournal.com/99237.html

easyJet - не зовсім класичний лоукост: літає з основних аеропортів, не штрафує за нероздруковані посадкові талони, більше того - вказує в посадкових місце (навіть при онлайн реєстрації!!!), не обмежує ручну поклажу по вазі, лише по розмірах. Різниця в ціні квитка з Air France була лише 12 євро, але в easyJet був більш зручний час вильоту. Чому це в Швейцарію з Амстердаму летить французька а/к? Справа в тому, що аеропорт швейцарського Базеля знаходиться у Франції в історичній області Ельзас біля кордону з Швейцарією та Німеччиною. Базель - найбільше місто, яке він обслуговує, крім нього ще французький Мюлуз та німецький Фрайбург. Тому він називається - EuroAirport:



Collapse )

Базель зустрів нас похмурою туманною погодою. Центральна залізнична станція Швейцарської Федеральної Залізниці:

Collapse )
Arafatka

Цель-ам-Зей (Австрія)

З Мюнхену ми на поїзді з пересадками поїхали в Цель-ам-Зей. Це невеличке курортне містечко в провінції Зальцбурґ, з назви зрозуміло, що знаходиться поруч з озером.


Collapse )

Їхали ми в Австрію на тиждень, кататись на лижах на місцевому курорті Zell-am-See - Kaprun:
http://www.zellamsee-kaprun.com/en

Ціна питання
- номер з напівпансіоном на двох: 1050 євро. Сайт готелю: http://www.hotel-daxer.at
- скіпас на 5 днів на одну людину: 190 євро (але краще уточнити ціни тут: http://www.zellamsee-kaprun.com/en/activities/ski-board/ski-pass)
- ціна прокату спорядження залежить від багатьох факторів. Орієнтовано 120 - 150 євро за 5 днів. Я брав в прокаті між нашим готелем і нижньою станцією витяга (до якого було 100 метрів). Було дуже зручно. В готелі є сушарка для взуття і місця для зберігання спорядження.

Отже, готель ми навмисно обирали такий, щоб до витягів було по ближче. Першу половину тижня катались виключно на горі, на яку піднімались кабінки нашого витягу. Але потім сніг почав танути на висоті 2000м., а лижники і сноубордисти нагрібали під вечір кучугури, які серйозно заважали нормальному катанню. Тоді ми згадали, що наші скі-паси діють ще й на автобуси до Капруна, де є траси на висоті близько 3000м. Вирішили їздити туди, до того ж гора Кітцштайнгорн - найшвища вершина Зальцбурґу. Як потім виявилось - не одні ми такі хитрожопі і автобус всередині нагадував громадський транспорт зі студмістечка в університет в якомусь українському обласному центрі. Тільки замість тубусів - борди. Згадавсь епізод під час походу на "куполи" на Буковині. Зате весело і сніг пухкий.


А ще там є льодовик на який можна піднятись окремими екскурсійними кабінками лише один раз на день.
Collapse )
Arafatka

Мюнхен

Отже, їздили ми на тиждень в Австрію на традиційний зимовий лижний відпочинок. Минулого разу це була Андорра, цього разу вирішили летіти кудись поближче. Початково планували летіти в Зальцбурґ, але чухались дуже довго і квитки нашого місцевого лоу-косту Transavia, як це завжди буває високого сезону, швидко набрали в ціні. Крім того в блозі noddeat вичитав про прикольну фішку під назвою "Баварський квиток", і що вона діє на поїзди до австрійських Куфштайну та вже згаданого Зальцбурґу - столиці однойменної федеральної землі, де знаходивсь наш курорт Цель-ам-Зей. Тому вирішили летіти до Мюнхену, а відтіля добиратись потягами. Знайти дешевий літак не склало жодної проблеми - це великий авіаційний хаб до якого можна знайти рейси в будь-яку пору дня. Ми вибрали дуже зручні квитки з ранковими вильотом і вечірнім поверненням за тиждень за 90 євро на людину від Lufthansa (в народі відомі як "люфтваффе").

В мюнхенському аеропорту ми одразу пішли на залізничну станцію, як знаходиться під землею, як і в аеропорту Амстердаму і купили в автоматі німецьких залізниць "Баварський квиток" за 26 євро за 2 пасажирів. Далі можна сісти на одну з ліній приміського сполучення - S1 або S8. Перший заїжджає в місто з заходу, другий зі сходу. Але обидва їдуть до центрального вокзалу десь аж 40хв. Порівнюючи з 13-17 хвилин поїздки з Амстердам Централу в Схіпхол - це довго. Уявляю скільки коштує таксі в аеропорт (в Амстердамі - 35 євро приблизно). Але нашою першою зупинкою був Besucherpark
Collapse )
Arafatka

Імператорське місто Сінтра.

Щоб нарешті вже закрити тему Португалії треба розвісти про містечко Сінтра, яке менш ніж за годину їзди приміським потягом від Лісабону. Містечко це непросте з багатьох причин. З географічної точки зору - це найзахідніше місто континентальної Європи. З культурно-історичної - це своєрідний португальський аналог німецького Потсдаму, чи російського Царського Села. Ну, тобто, тут можна цілий день гуляти різноманітними палацами та присадибними парками, що їх собі набудувала колись імператорська родина.
Collapse )
Там в один цей парк на горі треба на день їхати, але нам час повертатись в Лісабон, щоб відтіля повертатись в Амстердам. І тут я осягаю, що в мене нема телефона, загубив. Починаю згадувати, куди я міг його покласти і коли я востаннє ним користувавсь. Доходить, що скоріше за все він випав з кишень шорт моїх широких, коли ми їхали в таксі. Як назло, жінка якраз тоді перейшла на дешевого оператора в якого не було роумінг-партнера в Португалії, тож позвонити на телефон ми не можемо. На виході я питаю охоронця, чи не віддавав йому таксист загублений телефон. Відповідь негативна, але охоронець проявляє співчуття і починає набирати мій номер, усвідомлюючи, що дзвонить по суті на голландський телефон. Трубку ніхто не бере. Охоронець просить мене залишити назву і номер готелю, в якому я зупинивсь, але я пояснюю, що все - вже сьогодні летимо назад. Ще й як назло - жодного таксі поруч - їдемо вниз на автобусі і я біжу шукати мого таксиста (я й не пам'ятаю, як він виглядав). Помилково чіпляюсь не до того, він дуже здивований, але показує мені заднє сидіння і взагалі дозволяє оглянути салон. Ну помилитись легко - всі португальці досить схожі одне на одного, а мій таксист був якраз типової зовнішності - кучерявий, засмаглий. Змирившись з втратою йдемо на станцію і їдемо назад в Лісабон. Часу вже критично обмаль, а ми ще маємо заскочити в готель за речима. Приймаю рішення розділитись - жінка сідає на аеропортовий автобус (зараз цей аеропорт вже з'єднаний лінією метро), а я біжу в готель, забираю речі і чіпляю на площі перше-ліпше таксі. Заплатив 7євро з центру міста в аеропорт (шара, блядь, шара!), виявляється - жінка з дитиною ще не приїхали. До кінця реєстрації залишається 15хвилин, працівниця аеропорту на бізнес стійці припрошує мене, пасажира економу. Я дістаю всі документи і пояснюю ситуацію. Жінка все розуміє, але каже, що не може видати мені посадочні на всю родину, адже ми не громадяни ЄС і вона повинна переконатись, що в моєї жінки і доньки є дозвіл на проживання, або віза. За кілька хвилин прибігає жінка - її автобус ледве їхав. Ми встигли. Як на зло - літак на годину затримують, прилітаємо в Амстердам глупої ночі, одразу починаємо блокувати всі облікові записи. Відправляю на телефон контрольну смс з телефону дружини (в неї ж в роумінгу він не працював). Блокую сімку, замовляю в оператора нову. Це все можна зробити через інтернет і проплатити теж.

І що ви думаєте - той таксист відповів, не захотів брати ніяких грошей, вислав мені телефон, ще й дуже ретельно його запакував використовуючи такий матеріал з бульбашками. "Як будеш наступного разу в Сінтрі - знайдеш мене і пригостиш кавою" - були його слова. Я побажав успіхів його збірній на чемпіонаті, може тому португальці виступили так вдало.

Ось і все про чудову країну Португалія з чудовими людьми, архітектурою, трамваями, пляжами, парками і кухнею. Найкраща з країн, в яких я коли небудь був.
Arafatka

Лісабонський трамвай.

Це не туристичний трамвай (хоча туристичні трамваї в Лісабоні теж їздять) - це один з багатьох звичайних щоденних громадських транспортних засобів. Модель родом з 1930-1940х років, сучасний лише двигун (десь читав, що виробництва Skoda). Їздять по місту практично на всіх трамвайних маршрутах, окрім нової лінії на Алгеш, де їздять сучасні сіменсівські трамваї.

Collapse )
Arafatka

Лісабонська канатна дорога. Океанаріум.

Якщо сісти на чудове лісабонське метро і доїхати до станції Орієнт (в перекладі "схід") можна потрапити з XIX сторіччя в ХХІ - настільки радикально змінюється забудова міста.


З одного боку - сучасний торгівельний центр названий на честь Васко да Гами - з іншого боку найдовший (як повідомляє noddeat, хоча Ересуннський міст між Данією і Швецією довше) міст в Європі теж названий на його честь:


Вздовж набережної десь так на висоті 20м пролягає шлях підвісної канатної дороги, по їхньому "Teleférico":


Але ми спочатку пішли пішки в місцевий океанаріум, який теж розташований неподалік.

Collapse )

Вийшли ми з океанаріуму і пішли до станції канатки, щоб повернутись під торгівельний центр. Сіли в кабінки і одразу почали роздивлятись навколишню акваторію з висоти пташиного польоту.

Collapse )
Ми взяли квиток лише в одну сторону - але є можливість проїхатись в обидва боки, правда і коштує це дорожче. Точних цін я вже зараз не пам'ятаю, бо це було ще аж в червні. Пам'ятаю, що потім ми ще зазирнули в один з місцевих ресторанчиків, розташованих просто на набережній. Ми вибрали бразильський, хоча там були представлені різні кухні світу. І не пожалкували. Я так розумію, ми потрапили на описане alexbard традиційне бразильське частування шашликом. За 12.50 євриків можна безлімітно набирати різних салатів, а кожні кілька хвилин до тебе підходитимуть офіціанти, кожен з різним видом м'яса або ковбасок на шампурі і відрізатиме тобі на тарілку частину приготованого. І так до тих пір - поки ти не попросиш їх зупинитись. М'ясо різних сортів, по різному замариноване, тому хотілось перепробувати все. Трошки переїв, але мені заклад дуже сподобалось.

Торгівельний центр особливо нічим не запам'ятась - ну такий собі звичайний торгівельний центр на три поверхи з ескалаторами і ліфтами, кафешками і бутіками. Запам'ятась тамтешній банкомат:


Гроші вилізли з лівого боку вертикально. Я таких не бачив. А ось ще згадав, що то цього центру вела алея з прапорами всіх країн світу, в тому числі і українським (фотка з Panoramio)


Цей весь комплекс збудовано під якусь глобальну виставку в 1998 році, тому звідси і алея. А ще поруч знаходиться один з найзавантаженіших вокзалів світу - Оріенте (75.000.000 пасажирів на рік).


Але ми туди не заходили, а вирішили повертатись назад в центр автобусами - що зайняло в нас майже годину, зате ми побачили звичайні португальські спальні райони :-)
Arafatka

easyJet і юзабіліті

Що мені подобається, коли купуєш квитки у easyJet - так це те, що не треба вводити дати народження пасажирів. Я ж на всю сім'ю букаю, то це трошки зайобує. А тут все просто - повідомив, що тобі вже більше 16 - і справу зроблено.

А от що не подобається - так це те, що вони мою дебетну Mastercard не хочуть приймати саме як дебетну, а за користування кредитною доводиться викласти ще додатково 6 євро (в моєму випадку).

Ціни, звичайно, не як у Ryanair, але зате вилітають з Амстердаму ще й у зручний для нас час (трамваї вже ходитимуть). А, ну ще квитки на Великдень, може тому трошки дорожче вийшло, ніж було б у Ryanair.