Tags: гроші

Arafatka

Нюрбургринг - Німецьке Гран Прі Формули 1.



Це було моє друге відвідане Гран Прі після бельгійського і воно теж вдалось на славу. Квитки на сектор без місць (тупо схил біля треку) придбані заздалегідь коштували 90 євро. Сюди входять відвідини треку протягом трьох днів. За місце на кемпінгу треба було доплачувати. Зато там був душ, в якому навіть була гаряча вода, яку я не застав, тож мився холодною. А ще був туалет і місце під намет. З позитивного - не треба було букати цей табір заздалегідь, як ми робили в Бельгії. Останній кусок подорожі до табору ми взагалі пробили на таксі. Таксіст балакав тільки німецькою, але ми не здавались і підтримували з ним розмову. Він дуже любив Кличка. А ми любили німецьке пиво. На провокативне питання за кого дядько педалить - Борусію, чи Баварію дядько відповів на користь першої. Ясно, про Тимощука згадувати не будемо.
Collapse )
Collapse )
Arafatka

Пендік (Туреччина)

Тут я розповідав про свої пригоди в Туреччині під час довгої пересадки на шляху в Україну. А зараз розповім про "вихід в місто" на зворотньому шляху. Деякі дрібні деталі деталі, які впали в око.

Отже, літак прилетів в десь близько 5-ї години ранку і на моє превелике здивування автобуси під аеропортом вже стояли. Попередньо я закачав на свій Windows Phone карту Туреччини, бо від автобусу ще треба було пиляти і пиляти. А кінцевою точкою я обрав для себе узбережжя Мармурового моря в районі Стамбулу, який носить милозвучну для слов'янського вуха назву Пендік. Біля автобусу познайомивсь з турком, який теж прилетів цим же літаком (а/к Pegasus зі Львова). Турки дуже приязний народ. Він дуже хотів побалакати зі мною російською, розповідав, що має дівчину в Мукачево і скоро одружиться. Одним словом - мрія бабусь-попутчиць: усе розказав про свої стосунки. Їхали ми автобусом щось півгодини, а часу в мене 5 годин, це якщо від літака до літака, а ще ж реєстрацію треба пройти, я переживав, що не встигну повернутись. По карті весь час відслідковував маршрут і попросив вийти якраз на перехресті, яке було ближче всього до моря. Я кажу перехрестя - але насправді це була багаторівнева розв'язка, я навіть спочатку не знав в який бік мені йти, так все заплутано в Стамбулі. Але GPS і карти не дали заблукати.
Collapse )
Arafatka

І знову про Хюндаї...

...чи вірніше про скігління пастви Церкви Свідків Покращення з приводу запуску денного залізничного сполучення в Україні.

Один з типових аргументів - це нефізіологічність тривалої подорожі в сидячому положені™. Мій закид про те, що от їздять люди автобусами по 16 годин, або літають "трансатлантику" по 10 і ніхто про "нефізіологічність" такої подорожі не згадує, плацкартними ортодоксами не сприймається.

Поверніть нам царя і колгоспи нічні лежачі поїзди!

Ось, мій френд, знайома в реалі pink_science відправилась з дворічною донькою залізницею з Амстердаму до Берліну: http://pink-science.livejournal.com/88136.html

З пересадкою.

На сидячих місцях.

Між Берліном і Амстердамом трохи більше 660км, приблизно, як між Києвом і Донецьком.
Поїзд між столицями їде 6 годин 20 хвилин проти 6 годин 50хв у Хюндая на Донецьк.
Сім денних потягів щодня і один нічний. І ніхто, жодна курва, не плаче, що нічних дуже мало, бо той їде довше і найдешевший квиток все одно буде сидячим (це тим, хто проти нічних сидячок).

Ціни можна знайти отут: http://www.treinreiziger.nl/internationaal/trein_naar_berlijn
Кому лінь заглядати - найдешевший квиток на денний потяг коштує 39 євро, але за цією ціною місць мало.
Кому не лінь - зверніть увагу, що порівнюються ціни на потяги з ціною квитка на літак. Ми свого часу летіли в Берлін KLM - 99 євро туди-назад. З Амстердаму літає також easyJet, у них ціни ще на 20 євро дешевше. Але потяги курсують і я не чув, щоб залізниця скаржилась на їх заповнення.

Я би дуже хотів, щоб в Україні і далі впроваджувалось денне залізничне сполучення. Не завжди голос народу - це голос Бога. Людей треба виховувати і привчати, пояснювати, чому вже не може бути так, як було колись. Особливу увагу звернути на роботу з православно-комуністичними™ регіонами. Це невдячна справа, Колєсніков поплативсь, але шляху назад, НМСД, немає.
Arafatka

Фініта ля комедія.

Пам'ятаєте, я писав про облом з швидкісними поїздами в Нідерландах, на фоні якого якого пробна експлуатація Хюндаїв не варта навіть замітки в районці? От воно і підійшло до закінчення. Бельгійське відомство, яке відповідає за безпеку на залізничному транспорті забракувало новий потяг - мовляв небезпечний, може сходити з рельсів. Їхня залізниця одразу скасувала всі замовлення на італійський потяг V250 (також відомий як "Альбатрос"). Потім те саме зробили і голландці на підставі того, що італійці з AnsaldoBreda не встигли за 3 місяці усунути всі несправності. В Нідерландах наслідки були навіть серйозніші - керівник залізниці пішов з посади через критику.

Одразу вилізли нагору всі недоліки тендерних закупівель - італійці перемогли, бо запропонували дешевшу ціну і кращі строки поставки. А їх єдиний конкурент - Alstom із Франції не став демпінгувати. Хоча французькі поїзди вже їздили по Бенілюксу: Thalys, Eurostar, інженери і урядовці вирішили дати шанс італійцям, які роком раніше (тендер був в 2004р) виграли тендер в Данії. Італійці обіцяли поставити перший поїзд в 2009, але все затягнулось до 2012.

Щоб якось врятувати ситуацію запущено поїзди Гаага - Брюссель через Роттердам. Дві столиці, як не як. Крім поїзду Амстердам - Брюссель під брендом "Fyra" їздив ще потяг з пасивними вагонами і причепним локомотивом до Роттердаму і Бреди. За останні пару тижнів голландські залізниці прибрали всюди назву "Fyra", щоб не створювати негативних асоціацій. Ще раніше зникла обов'язкова доплата за швидкість між Амстердамом і його аеропортом, якщо їдеш цим потягом. Ми катались на ньому в Роттердам колись: http://mischko.livejournal.com/86820.html Ці потяги залишаться.

Італійці погрожують судом, але їхні діло труба - нмсд. Уряд планує провести ще один тендер, тим більше, що і Alstom, і деякі інші місцеві перевізники зацікавлені в концесії Амстердам - Брюссель.
Arafatka

Піза (Італія)

В грудні я вже знав, що перейду на іншу роботу і треба було відгуляти десь 3 дні відпустки, щоб не згоріли. Не хотілось сильно витрачатись, тож вирішили поїхати в Італію, куди літають лоукости і де (за чутками) все дьошево. А ще там тепло і можна довше часу проводити на вулиці. Крім того хотілось поїсти справжньої італійської їжі, яка мені дуже подобається, але при цьому в Нідерландах вона досить дорога.

Мабуть, найвідоміша архітектурна споруда Італії, знайома кожному українському школяреві по підручнику з фізики. На Фейсбуці зібрала багато лайків:


Collapse )
Arafatka

Короткі підсумки травня, або передоз від франкофонії.

Цей травень видався дуже щедрим на вихідні дні. Я кажу про Європу, а не про Україну, де травень традиційно відпочинковий місяць. Вже давно ніхто не каже "жовтневі свята" - про них давно забули, а "травневі свята" гуляють усі. Хоча, якщо задуматись, у "травневих" українських така ж природа, як і у "жовтневих", і по хорошому їх би теж варто було замінити. Але не будемо про політику.

В Голландії на травень припало аж 2 вихідних - Вознесіння і Трійця. День Перемоги тут називається День Визволення і вихідний він лише раз на 5 років, відзначається 5 травня.

Тепер про франкофонію: на трійцевий вихідний ми з дружиною в останній момент забукали готель в сусідньому Льєжі на 2 ночі. Квитки на поїзд з пересадкою в Маастрихті по тарифу "Бенілюкс-вікенд" (17 євро на дорослого в один бік). Три години з хвостиком і ти в 100% франкомовному середовищі. Під час срачів прихильники двомовності в Україні постійно тикають пальцем на європейські країни з декількома офіційними мовами. Ну от в Бельгії голландська рівноправна з французькою. Провінція Льєж навіть межує не лише з Фландрією (голландськомовна частина Бельгії), але й з Нідерландами. Ось типовий діалог з бельгійцем:

-Do you speak English?
-Very little...
-Spreek je Nederlands?
-Better English.


Ну в сфері обслуговування англійську ще більш-менш знають: з трьох походів в нормальні повноцінні ресторани (в центрі Льєжу, прямо біля ратуші) лише в одному з них офіціантка не балакала англійською (що характерно - меню там теж було лише французькою). І лише в фастфуді хлопець побачивши, що я хочу розплатитись карточкою голландського банку перейшов зі мною на голландську. Ніяких двомовних повідомлень на зупинках громадського транспорту. Ні слова на голландській на автобусних і залізничних квитках. Все французькою. Ось така вона славнозвісна двомовність. Добре, що хоча б англійську через раз розуміють.

Але цього було мало і в суботу, напередодні свого дня народження (минулої неділі це сталось) полетів в Бордо (Ryanair давав хороший тариф з Ейндховену - 119 євро за трьох пасажирів туди-назад). Взяв ще понеділок і вівторком з відпустки. Поїздити по шато, вина подегустувати не вдалось - тури треба букати заздалегідь, ми прийшли, коли в автобусі залишалось лише 2 місця і організатори були дуже суворі на рахунок перевезень дітей на руках батьків - тільки в дитячому кріслі. Але це мене не засмутило: вино я майже не п'ю, а привід повернутись знайшовсь. Зате ми залізли на найбільшу в Європі дюну: http://en.wikipedia.org/wiki/The_Great_Dune_of_Pyla

А ще я відкрив для себе чарівний світ французької кухні. Золоте правило франкофонії: яке б пиво не замовив у Бельгії - воно обов'язково буде найсмачнішим з усього, що куштував до цього. Яку б нову (і не до кінця зрозумілу, бо меню повністю на французькій) страву не замовив у Франції - вона буде шедевром кулінарного мистецтва. В Бельгії я відкрив для себе Scotch C.T.S. - темне пиво верхового бродіння. А у Франції - tartare de boeuf. В обох країнах просто дуже класна випічка і хліб. Ми щодня снідали круасанами і еклерами (це "заварне" по їхньому). У Франції в курортному містечку Аркашон я навіть спостерігав чергу з магазину аж на вулицю за свіжими багетами. Давно я такого не бачив. А ще ніякий Subway і поруч не лежав з сендвічами, які на твоїх очах складають у свіжо-вийнятий-з-печі багет.

Любов франкофонів до них знайшла відображення в голландському фольклорі. Під час ланчу на роботі:

-У Бельгії одразу помітно, де живуть валлонці, а де фламандці.
-Це як? Що, тин з багетів?


Що ще сподобалось в цих країнах - це знижки на залізничні квитки. В Бельгії у вихідні квиток в касі на міжміський поїзд, що їде з Льєжу до Намуру майже одну годину коштував менше, ніж 5 євро. У Швейцарії - в 6 разів дорожче!
У Франції я спочатку купив квиток в дибільному автоматі регіональних залізниць (TER). Я вже про нього згадував в пості про Мюлуз. А потім задумавсь - а раптом тут теж є знижки. В касі на вокзалі Бордо-Сен-Жан спочатку попалась неангломовна асистентка, яка редиректнула нас на молоду англомовну арабку:

-Я тут купив квиток до Аркашона, 21 євро з копійками на двох, а нема нічого дешевше, тарифи вихідного дня якісь?
-Ні немає. Стоп, ви з дитиною?
-Ну так.
-Тоді є тариф для супроводжуючих малолітньої дитини, він на 5 євро дешевше.


Взяла наш квиток, віддала п'ять євро з копійками, надрукувала нові квитки, ніякої бюрократії. Взагалі у Франції дуже класний сервіс: готелі, ресторани, магазини.

-Не забудьте провалідувати перед посадкою.

Місцева особливість - за непровалідований квиток штраф. В Бельгії квиток можна навіть в кондуктора купити :-)

А ще я 15-го числа ходив на фінал Ліги Європи в Амстердамі. Вболівав за Бенфіку, але вони продули. Ось такий насичений подіями місяць.
Arafatka

Різдвяний ринок в Аахені.

Ідея поїхати в Німеччину на різдвяний ринок жевріла давно. Колись, ще в далекому 2008-му році, коли ми з дружиною на 10 днів приїжджали провідати в Нідерланди наших кумів вдалось на один день вирватись до Кельну. Ми не планували потрапити на якусь різдвяну двіжуху, просто так вийшло. Нам сподобалось і ми почали планувати щось таке і на цю зиму. Варіантів було багато, але хотілось щоб і дорога подешевше, і проживання в межах певного бюджету. Тож вирішили замість літаком кудись на південь Бундесу податись до ближньої до нас Північної Рейн-Вестфалії.


Collapse )
Arafatka

Рапаньяна, Колімварі

В попередньому дописі я зробив короткий ілюстрований історичний екскурс в райцентр Ханья. Відпочивали ми не в ньому, а на хуторі Рапаньяна, що в околицях Колімварської сільради:


Collapse )
Arafatka

Ханья (Кріт, Греція)

Дещо припізнився з цим звітом, але краще пізно, ніж ніколи. Отже, влітку 2012 ми запланували поїхати у відпустку. Туристична індустрія в Нідерландах розвинута як ніде інде. Ну воно і зрозуміло чому - ВВП на душу населення друге в Євросоюзі (після Люксембургу), розподілене більш-менш рівномірно (рівномірніше лише в Скандинавії). Держава гарантує 25 робочих (не календарних!) днів на відпустку на рік. Не забувайте, що Амстердам - це великий транспортний хаб, а англійська (а подекуди ще й французька чи іспанська) у голландців розмовна. Отже основною проблемою було щось обрати. Випадково натрапив у якійсь газеті результати щорічного конкурсу-премії в туристичному бізнесі Zoover Awards. З цьогорічними результатами якого можна ознайомитись, наприклад, тут: http://www.zooverawards.nl/

В цьому конкурсі в категорії "літній відпочинок" 2012-го року перемогла фірма SunWeb Vakanties - http://sunweb.nl Ми порились на їхньому сайті і обрали відпочинок на Кріті (Греція), варіант з прямим перельотом з Амстердаму прямо в Ханью на 11 днів, тобто 10 ночей, коштував нам трьом (я, жінка, донька) - 1,040 євро. Це включаючи чотиризірковий готель, трансфер між аеропортом і готелем, all-inclusive (середньої якості, якщо чесно). Опція all-inclusive при поїздці в Грецію, яка славиться своєю кухнею і дешевизною сервісу була обрана з метою спростити нам відпочинок з дитиною і ми про це трошки потім пошкодували: там гарний вибір де поїсти, навіть в селі Рапаньяна, де був наш готель.

Додам ще, що фірма свої зобов'язання виконала майже досконало, а деколи навіть перевищила наші очікування. Скажімо, така ситуація: доньці під час відпочинку виповнилось 2 роки. Відповідно повертатись вона вже повинна як "дитина", а не "немовля" - тобто на окремому кріслі в літаку. Після резервування на сайті і оплати по онлайн-банку з нами зв'язались представники компанії і сказали, що взагалі-то в такій ситуації треба ще доплачувати, але нас це не стосується і ціна залишається попередня. А потім ще й ваучер на 50 євро на наступне бронювання прислали :-) А, коли ми вже відлітали з Кріту, гід, що нас супроводжувала (вперше бачив повну голландку, вони тут в Нідерландах всі, зазвичай, прокачані велосипедами) сама взяла одну з наших валіз і віднесла на стійку реєстрації, бо бачила, що з сумками і дитиною нам трошки важкувато. Молодці - заслужили на трошки реклами.

Отже, місто Ханья - друге за величиною місто на Кріті:


Collapse )
Arafatka

Мюлуз (Франція)

В першому дописі я вже писав, що в Швейцарію ми приїхали з Франції, на території якої знаходиться аеропорт, який обслуговує Базель. Коли настав час повертатись ми пішли на вокзал, а саме на його французьку частину. Французька частина ще не знаходиться у Франції, а лише обслуговується французькими залізницями - SNCF, потяги якої їдуть у Францію, але, щоб туди потрапити треба пройти крізь митницю. Митниця там така сама як і в аеропорту - ніхто навіть не подививсь на туриста з наплічником.



Collapse )